НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА


     П`ятниця, 29.03.2024


Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 25
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Червень » 24 » Чернівці: великий базар чи високі технології?
10:55
Чернівці: великий базар чи високі технології?
Чернівецька міськрада ухвалила Стратегічний план розвитку міста до 2017 року.  Чернівці у ньому названі  «Містом можливостей».  Це означає, що  створюватимуть усі умови для розвитку існуючих і заохочення нових напрямків бізнесу, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.  
Cтратегія концептуально окреслила основні напрямки подальшого розвитку економіки міста на найближчу перспективу. Проте далеко не вичерпано питання, на чому і яким чином акцентувати увагу в одній з найважливіших сфер життєдіяльності Чернівців.
Сьогодні про економіку Чернівців розмова з відомим вченим, професором, доктором економічних наук, завідувачем кафедри економіки підприємства ЧНУ Юрієм ЛОПАТИНСЬКИМ.
– Юрію Михайловичу, питання, яке у всіх на устах, коли заходить мова про економіку нашого міста: що ж нівелювало колись потужний науково-технічний потенціал Чернівців?
– Поміж загальновідомих факторів – структурні зрушення у національній економіці. Зокрема стрімке зменшення військово-промислової складової, на яку були здебільшого зорієнтовані чернівецькі підприємства. Їхні напрацювання виявилися практично нікому не потрібними. Відповідно був втрачений час – один із вагомих ресурсів сучасної економіки.
Натомість прийшла економічна свобода. Під­при­ємницький потенціал отримав ініціативу та був реалізований у найлегший спосіб – у сфері торгівлі. Жодним чином не применшуючи її важливість, зауважу, що це лише один із секторів економіки, а зосередження уваги тільки на одному сегменті робить економічну систему нестійкою та вразливою до зовнішніх викликів, кількість і насиченість яких особливо зростає останнім часом.
– Проте, схоже, досі панує думка, що головний важіль успіху і розвитку Чернівців - це торгівля, а центр підприємницької вдачі - базар.
– Торгівля на Буковині в історичному періоді останнього двадцятиліття виконала свою місію: вона забезпечила і зайнятість жителів області, і певні доходи місцевих бюджетів. Проте акцент на ній варто розглядати як пройдений етап. На порядку денному диверсифікація видів економічної діяльності, у тому числі на наукових засадах.
– Це намагалися робити, але безрезультатно, згадаймо «паперові» технопарки.
– Так, були неодноразові спроби запустити в роботу технопарки або інноваційні центри. Причому як з місцевої ініціативи, так і на засадах міжнародних проектів. При­міром, у 2008 році за програмою TACIS. Однак ініційовану «зверху» ідею важко реалізували без підтримки «знизу». Тим більше, то був саме час активного розвитку тор­­говельної складової. Зараз інші часи, і бізнес в Чернівцях поступово повертається до виробничої сфери. Тож є надія на затребуваність і наукових розробок з перспективами їхнього впровадження у виробництво.
- Що треба, аби казка стала бувальщиною?
- В деяких сферах цьому сприяє держава. Яскравий приклад – «зелена» енергетика, тобто будівництво електростанцій, що працюють з енергії природи: сонця, вітру, гірських річок. Серед спонукальних мотивів для інвесторів – саме державні преференції, зокрема у вигляді «зеленого» тарифу. Правда, передбачене істотне його зниження для геліостанцій, які вводять в експлуатацію з квітня 2013 року.
Сьогодні близько 100 компаній в Україні, що виробляють електроенергію за рахунок відновлюваних джерел, отримали пільги «зеленого» тарифу. Природно, що Чернівецька область з її високим науковим, виробничим потенціалом і  сприятливими природними параметрами геліовипромінювання повинна долучитися до цього процесу. В умовах недостатності власних фінансових ресурсів логічно залучати іно­земних інвесторів. Пові­домляли про участь у таких проектах україно-чеських компаній з китайськими комплектуючими. Це той випадок, коли застосовують традиційний підхід – рух найпростішим шляхом.
 Словник
«Зелений»
або спеціальний пільговий тариф - це підвищений тариф на електроенергію, вироблену з альтернативних (відновлюваних) джерел. Різниця між звичайними і пільговими тарифами в Україні одна з найвищих у світі, що робить інвестиції у цей сектор дуже привабливими.
- Але простіший не означає найкращий.
- Так, реалізація таких бізнес-сценаріїв приховує суттєві загрози. Приміром, не все однозначно з китайським обладнанням. Чехія належить до ЄС, а як відомо, у Брюсселя з Пекіном торговельний конфлікт: з 6 червня цього року Євросоюз запровадив мито у розмірі 11,8% на сонячні батареї з Китаю для захисту європейських виробників. А з 6 серпня тариф планують збільшити в чотири рази. Тож які батареї будуть встановлені на запланованих енергетичних об’єктах Чернівецької області, наразі сказати важко.
- Як не крути, для нашого міста це ганьба: мати першу сонячну електростанцію і тепер радіти китайським модулям.
- Справді, Чернівецька область має певний досвід розвитку фотовольтаїки. Вод­ночас від хорошої ідеї та перспектив реалізації наявного потенціалу до запуску в експлуатацію сонячної електростанції шлях довгий і тернистий – з багатьох причин.  
Звичайно, ми прагнемо бачити своє найкращим і найзатребуванішим у світі. Але  глобалізаційні процеси, від яких нікуди не подітися, нівелюють національні ознаки, вирішальним чинником при ухваленні управлінських рі­шень стає економічна ефективність. На відкритих ринках, відповідно, домінують транснаціональні корпорації, які «захоплюють» ключові ланки економічної, а часом і не тільки економічної, системи. При цьому позитивний історичний досвід розвитку окремих секторів національних економік і навіть наявний потенціал ще не є гарантією успіху. Адже реалізація потенціалу вимагає значних витрат і часто робить цей процес економічно невигідним. Особливо це актуально для сфер новітніх технологій, де відбуваються стрімкі зміни. Тому нові гравці цього сегмента можуть випереджати фундаторів науково-технічних розробок, легше долаючи шлях від ідеї до виробництва. Тим більше, коли у них в руках сприятливі фактори: достойне фінансування, кращі організаційні та правові умови, врешті – просто активність та ініціативність, прикладом чого може бути Китай. У Піднебесній, до речі, найбільше використовують відновлювані джерела енергії.
Проте не можна сказати, що ми без бою здаємо свої ринки й не захищаємо ту ж сферу хай-тек. Адже, щоб отримати пільги за «зеленим» тарифом, від виробників електроенергії з відновлюваних джерел вимагається виконання додаткової вимоги, а саме – дотримуватись розміру так званої «місцевої складової», тобто сукупного обсягу сировини, обладнання, робіт і послуг українського походження. Для генеруючих установок, введених в експлуатацію цього року, вимога щодо «місцевої складової» становить не менше 30%, а для введених в експлуатацію після 1 січня 2014 року – не менше 50%. Також кожній з частин станцій на відновлюваних джерелах присвоюють свою «питому вагу».
– Тобто законодавство все ж сприятиме нашому виробникові?
– Зазначені позиції, а також чимало інших, якраз надають перспективу розвитку наукомісткого виробництва та спонукають науковців і бізнесменів рухатись у цьому напрямі. Хоча сьогодні така співпраця дещо обмежена: вищі навчальні заклади не мають можливості створювати окремі підприємства. Проте в одному з проектів Закону України «Про вищу освіту» така можливість передбачена. Це дозволить започатковувати нові форми співпраці науки та бізнесу, коли університети свою частку в спільній справі забезпечуватимуть науковими розробками. Це безпосередньо стосується нереалізованих напрацювань Черні­вець­кого національного університету імені Юрія Федьковича у сфері сонячної енергетики.
У цілому ж і в Україні, і в нашій області, незважаючи на ризики та проблеми, є значні можливості для залучення наукових і виробничих інвестицій у сектор відновлюваної, або як ще кажуть нетрадиційної, енергії. Тільки сьогодні підхід до реалізації нових ідей також повинен бути нетрадиційним.
Мовою статистики
*Торгівля України у величезних масштабах опосередковує економічний оборот понад 1,2 трлн. грн. суспільного продукту, формує до 14% внутрішнього валового продукту країни, забезпечує трудову зайнятість майже 5 млн осіб, реалізує приблизно 80% доходів населення.
*Торговельна діяльність суттєво впливає на розвиток економіки Чернівців,  адже 22% зареєстрованих суб’єктів господарювання зайняті  в сфері торгівлі та послуг, створююючи 17% внутрішнього валового продукту. В цій сфері  зайнято 25% працездатного населення, а поступлення в бюджет щорічно складають близько 160 млн. грн.
*Чернівці лідирують в державі за наявністю торгових площ на 1 тис. жителів. Попит чернівчан та гостей міста  у товарах і  продуктах харчування задовольняють 19 торгових центрів і супермаркетів, понад 1500 об’єктів роздрібної торгівлі.

Світлана ІСАЧЕНКО
Переглядів: 404 | Додав: Sunny | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ПОШУК
Тег
Чернівці 11-томний словник Інститут мовознавства Академія наук Василь Клічак Просвіта Тлумачний словник української мови НОВИНИ СВІТУ НОВИНИ УКРАЇНИ НОВИНИ ЧЕРНІВЦІ НОВИНИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Прокуратура КРИМІНАЛ НОВИНИ БУКОВИНИ 9 травня інваліди війни військовий госпіталь ветерани День Перемоги Михайло Папієв вибори міський голова Мельник мер Новодністровськ Панчишин результати голосування
Календар
«  Червень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Друзі сайту
Copyright Svoboda © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz