Головна » 2013 » Березень » 4 » МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ ВШАНУВАЛИ ГІМНАЗИСТИ
12:53
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ ВШАНУВАЛИ ГІМНАЗИСТИ
Кажуть, що кожна школа повинна пишатися не кількістю, а славою своїх учнів. Чернівецька гімназія №4, що на вул. Щепкіна, 2, має чим пишатися. Випускники цього навчального закладу славетні у всьому світі. Тут діти отримують надійний циркуль, яким креслять згодом коло свого життя. Тут вони стають на міцний і родючий ґрунт, що приносить багаті, щедрі плоди. Днями ж у гімназії святкували Міжнародний день рідної мови. Свято провели на високому рівні. Двадцять першого лютого з нагоди свята учні Чернівецької гімназії №4 продемонстрували неабиякий патріотизм та любов до української мови. Чимало дітей прийшли до школи у вишиванках, свідомі своїх коренів і національної приналежності. Вчителі разом зі студентами-практикантами організовували тематичні заходи. Про перебіг свята розповіла голова методичного об’єднання вчителів української мови і літератури Мілітія Олександрівна Запоточна: – До Дня рідної мови ми готувалися заздалегідь. Усі класи були задіяні, студенти-практиканти разом з учнями випускали стінгазети. Учні старших класів ходили кабінетами з повідомленням про історію цього свята, оскільки мало хто знає про його походження. В 5-х класах організували літературну композицію, показали чудову презентацію, після чого в рамках традиційного конкурсу «На берегах вічних частин мови» діти писали казки. А після 2-го уроку наш диктор шкільного радіо восьмикласник Марко зачитав урочисте оголошення і привітав усіх зі святом. Мілітія Олександрівна вказала й на інші патріотичні свята, які щороку відзначають у гімназії: – І вчителі, і учні щороку відзначають День соборності, День героїв Крут, День вишиванки, вшановують річницю Голодомору та ін. А незабаром вже Шевченківські дні, і ми до них активно готуємося. Учні 10 (6-А) класу підкреслюють милозвучність української мови: – Люблю українську мову з двох причин, – каже Дмитро Кравчук. – Перша – це те, що вона одна з наймилозвучніших у світі. Друга причина очевидна: це моя рідна мова, і я не проміняю її на жодну іншу. – Українська мова дуже мелодійна. Розмовляючи нею, відчуваєш якусь впевненість у собі. Завжди беру участь у різних шкільних заходах, пов’язаних з рідною мовою, – розповіла Олександра Матущак. 832 гімназисти навчаються у 27 класах, 65 педагогів (з них 35 – вищої категорії, 33 – відмінники освіти України) – актив цієї престижної школи. В гімназії працюють наукові товариства, театральний гурток «Промінь», гуртки хорового співу, сучасного танцю, художнього перекладу «Літературний фрегат», спортивні секції. Вивчають дві іноземні мови – англійську й німецьку (першу з них – поглиблено). Для вчителя української мови та літератури Світлани Георгіївни Тюфтій гімназія №4 стала майже рідною домівкою. Діти для неї – джерело невичерпного оптимізму й натхнення, порятунок від злободенної рутини, в яку нерідко закидає нас життя. – Працюю тут з 1987 року, – зазначає Світлана Георгіївна. – Батьки завжди цікавляться життям школярів, відвідують школу, реагують на зауваження, беруть участь у всіх шкільних заходах. Щороку під час осінніх канікул ми подорожуємо. Дітям це дає можливість поспілкуватися зі своїми ровесниками, ознайомитись із життям і побутом інших країн, побачити світ. Це і Франція, і Австрія, і Польща, і Чехія, і Угорщина, і Нідерланди – список дуже великий. Дисципліна в класах на високому рівні. У старшокласників вже добре сформований колектив: один за всіх і всі за одного. Діти дуже виховані й толерантні. А ще, крім того, творчі. Майже кожен учень може похвалитися якимось талантом. Хтось гарно малює, хтось пише вірші, дехто грає на гітарі, хтось спортом займається й здобуває численні перемоги. Діти навчаються (успішність тут справді висока), ведуть активний спосіб життя, беруть участь в олімпіадах, у всіх шкільних і позашкільних заходах. – Моя робота мені дуже подобається, – додає Світлана Георгіївна. – На мою думку, в нашій гімназії працюють тільки ті, хто любить дітей і вкладають у них часточку себе, немов засіяне в ріллю зерно. Як кажуть, вчитель проявляється в учнях. І його робота – це не лише уроки, а й уміння почути і зрозуміти кожного. Директор Чернівецької гімназії №4 Іван Богданович Солтисік пишається успіхами своїх випускників у зовнішньому тестуванні: – Наші випускники впродовж багатьох років показують високі результати успішності. За оцінками зовнішнього тестування журнал «Тімо» проводив моніторинг шкільних навчальних закладів, і ми потрапили в сотню найкращих, а торік за версією журналу «Фокус» наша гімназія посіла почесне 22-е місце в рейтингу найкращих загальноосвітніх закладів України. Іван Богданович спростував можливу думку про те, що в гімназії навчаються лише привілейовані діти: – У нас навчаються діти з усього міста, тобто якийсь окремий мікрорайон ми не обслуговуємо. Колись більше половини учнів були дітьми викладачів, місцевої інтелігенції, але зараз цього нема, діти з усіх соціальних верств можуть навчатися в нашій гімназії. Щороку організовуємо поїздки в країни Європи. Ми даємо дітям зелену дорогу, оформляючи документи, тому ціни на подорож значно нижчі, ніж це було б за звичайних умов. Поїхати може кожен учень, необов’язково з багатої родини. Насамкінець пан директор згадав свої два зразкові кабінети міста – з англійської мови і математики. За його словами, там можна знайти багато методичної літератури, словники, диски, електронні посібники, які допомагають гімназистам щоденно гризти граніт науки. На запитання ж про те, коли у шкільній їдальні (доволі смачній та дешевій) буде належна вентиляція і учні ходитимуть туди без остраху пропахнути їжею, Іван Богданович став апелювати до економіки й географії: коштів на модернізацію підвального приміщення, мовляв, не вистачає. Як би там не було, школярі мають за що любити свою Alma mater. А в Міжнародний день рідної мови – і поготів. – Дуже люблю свою гімназію, – зізнається учениця 10 (6-А) класу Софія Гасинець. Мені подобається вивчати українську мову і літературу, тому планую поступати на філологічний факультет. Мені це цікаво, не раз себе пробувала в поезії, писала і прозу. Одягаю вишиванку завжди на свята, на літературні вечори. Це гарно. Шкода, що деякі люди навіть не вважають цей день особливим. На мій погляд, якщо ти живеш в Україні і не поважаєш свою мову, то це не показує тебе з кращого боку.
Кажуть, що кожна школа повинна пишатися не кількістю, а славою своїх учнів. Чернівецька гімназія №4, що на вул. Щепкіна, 2, має чим пишатися. Випускники цього навчального закладу славетні у всьому світі. Тут діти отримують надійний циркуль, яким креслять згодом коло свого життя. Тут вони стають на міцний і родючий ґрунт, що приносить багаті, щедрі плоди. Днями ж у гімназії святкували Міжнародний день рідної мови. Свято провели на високому рівні.