Головна » 2013 » Березень » 4 » ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ СТОСОВНО КВАРТИРИ ВАЛЕРІЇ ФІРСАНОВОЇ БУДЕ ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ
10:13
ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ СТОСОВНО КВАРТИРИ ВАЛЕРІЇ ФІРСАНОВОЇ БУДЕ ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ
Друзі покійної переживають, що за цей час квартира може піти з молотка Нещодавно ми публікували матеріал стосовно розгляду справи, що розгорілася навколо помешкання депутата п’яти скликань, громадського діяча, доцента Валерії Фірсанової. Нагадаємо, що рідних, родичів у Валерії Герасимівни не було. Мешкала вона одна, якщо не враховувати бездомних тварин, яких жінка прихистила в себе вдома. В останні роки про Валерію Герасимівну дбали працівники соціального центру «Турбота». Однак після її смерті з'явилася особа П., яка заявила, що буцімто вона спільно проживала з пані Фірсановою, а, отже, є претендентом на її домівку. Повіривши показанням свідків пані П., більшість з яких є зацікавленими особами, Шевченківський районний суд визнає громадянку П. спадкоємницею четвертої черги. Відтак і апеляційні скарги Чернівецького комунального територіального центру «Турбота» та Чернівецької міської ради відхилили. Тож рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26 жовтня 2012 року залишилося без змін. Голова Апеляційного суду Чернівецької області Олексій ЧЕРНОВСЬКИЙ як посадова особа оцінювати рішення суддів не береться. – Я маю свою точку зору на цю ситуацію, оскільки Валерію Фірсанову я знав років з тридцять. Відомо мені було, як вона проживала, якою була як депутат Чернівецької міської ради. Валерія Герасимівна завжди вимагала якихось преференцій бідним, знедоленим, соціально незахищеним. Це надавало їй особливого статусу і авторитету. Вона завжди зі мною розмовляла про гострі питання і намагалася знайти відповіді. Знаю і те, що жила Валерія Фірсанова одна, опікувалася бездомними тваринами. Пригадую, як Валерія Герасимівна розповідала, що в неї живе 12 котиків. А за інше… Я не все міг знати. Можливо, вона не все мені говорила, та й не зобов’язана була. Чи був у неї хтось із членів сім ї – питання стояло не з’ясованим. Стосовно рішення. Закон передбачає, якщо є рішення першої інстанції, а сторона хоче перевірити правомірність чи не правомірність, то оскаржують в апеляційній інстанції. Тут, крім «Турботи», була залучена як сторона і міська рада. Спочатку апеляційної скарги не було. Потім було вжито заходів з боку секретаря Чернівецької міської ради, і рішення Шевченківського районного суду оскаржили в апеляційному суді. Апеляційна інстанція прийняла рішення, і, зрозуміло, дати оцінку, правильне воно чи неправильне, з мого боку було б некоректним і незаконним. Єдине, що додам, це те, що право на оскарження рішення апеляційної інстанції є. Я думаю, що в цьому випадку Вищий спеціалізований суд з розгляду кримінальних і цивільних справ України прийме об’єктивне, справедливе і законне рішення, – переконаний Олексій Костянтинович. Касаційна скарга ж до Вищого спеціалізованого суду України довго затягувалася (як виявилося, через сплату держмита). Але майже в останній день таки була подана. З її змістом наразі ознайомилися і ми. Майже на п'яти аркушах Чернівецька міська рада спільно з "Турботою”, спираючись на чинне законодавство, спростовує факт проживання однією сім'єю громадянки П. і Валерії Фірсанової. А відтак вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвала Апеляційного суду є незаконними та необгрунтованими. Зокрема, в касаційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції грубо порушив вимоги статей 5, 6, 10, ЦПК України, оскільки в судовому засіданні під час прийняття рішення не були присутні представники Чернівецької міської ради та третьої особи на стороні відповідача – територіального центру соціального обслуговування «Турбота». Та суд не взяв до уваги клопотання про відкладення розгляду справи. А сторона відповідача так і не змогла надати всі відповідні пояснення. Щодо факту проживання однією сім'єю, то міська рада, спираючись на постанову пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», вкотре нагадує, що сім'я складається з осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. А нічого із зазначеного не було доведено. До того ж згідно з вимогами ЦПКУ, а саме статей 57, 64, не було враховано, що встановлення факту проживання однією сім'єю повинно здійснюватись не тільки на підставі показань свідків, але й на підставі відповідних письмових доказів. А відповідно до статті 64 ЦПКУ письмовими доказами є документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру. Нічого із зазначеного у справі не було. В той же час численні документи, надані «Турботою», доводять, що Валерія Герасимівна проживала сама. Однак дві інстанції ці докази взагалі не беруть до уваги. У скарзі вказано й те, що стаття 331 ЦКУ передбачає, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. А також і те, що Валерія Герасимівна не вирішувала долю своєї квартири на користь позивачки. Хоча, якби таке бажання було, то власниця могла б зареєструвати місце проживання позивачки за своєю адресою. Суттєвим доказом є лист приватного підприємства «Регіон-Центр», де зазначено, що після смерті В. Фірсанової її квартира була опечатана в присутності працівників центру «Турбота» та сусіда з квартири №1, що на вулиці Главки,14. В листі також зазначено, що квартиру обстежували на предмет використання в якості соціального житла для дітей-сиріт. Однак ні в процесі обстеження, ні в час опечатання особу, яка нібито там мешкала і тепер заявляє про свої права на житло, так ніхто і не бачив. – Ми вважаємо, що є достатньо підстав для того, щоб суд, об'єктивно розглянувши, скасував попереднє рішення. Коли буде прийняте рішення на користь територіальної громади міської ради, будемо розглядати питання про передачу квартири під соціальне житло, – розповідає начальник юридичного управління Олександр ШИБА. – Коли саме Вищий спеціалізований суд України розглядатиме цю справу? – Важко прогнозувати, оскільки час розгляду касаційної судової інстанції через велику кількість справ може бути тривалим. Це може бути в межах шести місяців, – продовжує він. – Тим часом ширяться чутки, що пані П. хоче якнайшвидше продати квартиру Валерії Фірсанової… – Так, чутки ширяться, але ця інформація не підтверджена. Про будь-які інші дії пані П. нам не відомо. Ми опираємося на факти і чекаємо рішення Вищого спеціалізованого суду України, – каже Олександр Шиба.
Вкотре не перестає дивувати неповороткість юридичного відділу, а також усунення від відповідальності у рішенні цього питання, відділу обміну, розподілу, обліку та бронювання житла, начальник якого, Василь ГУРАЛЬ, вже вкотре знизує плечима і вказує на міську раду. Мовляв, у юридичному відділі все знають, йдіть туди. Насторожує й така одностайність та солідарність суддів першої та апеляційної інстанцій. Подейкують, що за пані П. стоїть хтось із прокурорських. Є надія, що повноваження місцевих покровителів не поширюються на Вищий спеціалізований суд України. Та іди знай.
Друзі покійної переживають, що за цей час квартира може піти з молотка