Наприкінці минулого тижня у Художньому музеї представили книжку, присвячену життю і творчості Августи Кохановської. З монастирської лікарні міста Торунь (Польща) 7 грудня 1927 року видали довідку, в якій констатували факт смерті жінки приблизно 43 років. Насправді ж пані Августі, а цей сумний документ стосувався саме її, на той час виповнилося 59 літ. Хто ж вона така, Августа Кохановська? Знімечена полька, як писала про товаришку Ольга Кобилянська, народилася 6 липня 1868 року в Чернівцях у шляхетній родині. Трохи згодом батько дістав місце повітового старости у Кимполунзі, й сім’я переїхала на Південну Буковину. Дім Кохановських – серед найповажніших у містечку, славився, між іншим, багатою бібліотекою. У Кимполунзі тоді мешкала й Ольга Кобилянська, тож не дивно, що дівчата заприятелювали. «Дім старости Кохановського, батька малярки і моєї приятельки панни Августи, що хоч і не українка, а знімечена полька, перша з буковинських малярок задержалася коло буковинської і переважно гуцульської орнаментики і була моєю найкращою товаришкою в різних небезпечних прогулянках по горах», – не раз писала Ольга Кобилянська про подругу в щоденниках, листах. Молоденькі панни багато спілкувалися, разом ходили на прогулянки, брали участь у аматорських виставах, які влаштовували на свята у Кохановських, писали, малювали. На початку 1885 року Йозеф Кохановський пристав на пропозицію обіймати посаду радника окружної управи, і родина їде до Чернівців. У будинку №41 на вулиці Шевченка, а тоді Neu Weltgausse (Новий світ), пані Августа мешкала впродовж всього часу, який прожила на Буковині, допоки у 1922 році не виїхала до Польщі. Перші художні студії майбутня малярка брала у відомого метра Тадеуша Суліми фон Попєла. Випускник Краківської академії мистецтв кілька місяців 1888 року писав у Чернівцях епічне полотно з життя польських королів. Малювання так захопило дівчину, що після тих студій вона подалася до Відня, де п’ять років вдосконалювала майстерність у Віденській академії мистецтв. Повернувшись до Чернівців, її захопленням стало життя гуцулів. Пані часто подорожувала буковинськими селами, піднімалася у гори. Цікавили найменші подробиці побуту селян, поведінки, одягу. Свої спостереження вона викладала на папері, картоні й полотні у вигляді живописних та графічних творів: «Повернення гуцулів з ярмарку» (1906), «Старий гуцул» (1910), «Гуцул із сапою», «Гуцули в дорозі»… Полонить її і дивовижна природа Карпат. У невеличких за розміром живописних творах авторка чудово передавала свіжість сприйняття натури, характер, настрій. У її пейзажах дотримані усі класичні канони, проте зорове сприйняття їхнє доволі легке, безпосереднє. У живописі художниця надає перевагу портрету та жанровим композиціям. Особливо вдалими роботами фахівці вважають портрет батька, її автопортрети, дитячі портрети. Останні п’ять років життя, які пані Августа мешкала у Польському містечку Торунь, були невеселими. Негаразди зі здоров’ям, матеріальна скрута. Певно, не минулася й відірваність від друзів, котрі залишилися у Чернівцях. Тяжкохвору її помістили до монастирського шпиталю, так званого закладу діаконісток, в якому Августа Кохановська й померла. Де саме поховали цю незвичайну жінку – невідомо. Та залишилися її роботи, що нині виставлені у меморіальному залі Чернівецького художнього музею. Директор Художнього музею, упорядник каталогу Інна Кіцул: – Увесь наш колектив тішиться виходом нової книжки – дослідження. Августа Кохановська – людина, художниця, видатна особистість досі, на мою думку, гідно не поцінована нашими сучасниками. Поза тим, що фахівці вивчають її доволі нетривале життя, досліджують творчість, все ж вона залишається певною мірою terra incognita. Ця книжка – ще одна спроба відкрити бодай кілька білих плям у драматичній долі, донести її образ до сьогодення. То є друга книга з видавничої музейної серії (перша присвячена Одарці Киселиці), в якій ми розповіли про творчість художника, подавши якомога більше матеріалу, причому матеріалу з колекції саме Чернівецького художнього музею. Навмисне не брали колекції інших музеїв, чи приватні. Каталог вийшов достатньо інформативним: дві статті про життя і творчість видатної малярки, її етнографічні дослідження. Статті для каталогу написала завідувачка відділу образотворчого мистецтва Художнього музею Олена Гужва. – Книгу ми присвятили 145-й річниці від дня народження художниці, – сказала п. Олена, котра впродовж багатьох років досліджує творчий спадок Августи Кохановської. – Кілька років тому вже була книжка, присвячена життю й творчості цієї малярки. Що нового у цьому виданні? – За час, що минув від виходу першої книги, була опрацьована велика кількість архівних матеріалів, документів. Опублікували кілька статей. Зокрема, уточнили дати її народження і смерті, позаяк у документах були розбіжності, скажімо одні папери давали 1863 рік, інші – 1866-й. Щодо місця народження, також не було одностайної думки: десь зазначали Кимполунг, десь Чернівці. Нещодавно віднайшли її рукопис, в якому сама художниця написала, що народилася 6 липня 1888 року в Чернівцях. Юнацькі роки минули у Кимполунзі, де вона заприятелювала з Ольгою Кобилянською. Додали статтю про її етнографічні дослідження, згідно з відомостями архіву родини Шевчукевичів. Окрім хисту до малярства, Августа Кохановська мала ще й неабиякий дар письменниці. Писала прозові твори, записувала й опрацьовувала легенди. Її опис природи можна назвати пейзажем у прозі. Недарма ж за найулюбленішого письменника мала Івана Тургенєва, котрий прославився надзвичайними, вишуканими описами природи. Окрім цього, пані Августа займалася реставрацією церков й монастирів. Відповідно до документів державного архіву, в 1910 році Августі Кохановській надана стипендія Міністерства культури і просвіти – 800 крейцерів для вдосконалення знань у галузі реставрації монастирських будівель на Буковині. Також надали офіційне завдання щодо реставрації внутрішніх образів-малюнків у монастирі с.Путна (Південна Буковина). – Чи відома творчість Августи Кохановської за межами нашого краю? – Гадаю, що так, і ось чому. Кілька років тому її картини виставили на всесвітньому мистецькому аукціоні у Sotheby's в Лондоні. Позаяк художниця була полькою за походженням, то каталог надрукували українською та польською мовами. Резюме написано німецькою. Каталог Августи Кохановської накладом у 500 примірників надрукований у Видавничому домі «Букрек» 2013 року за сприяння Чернівецької обласної влади.