Днями у Чернівцях відбувся шостий обласний благодійний фестиваль народної творчості для людей з обмеженими фізичними можливостями «На крилах надій». Передували йому районні змагання. Відтак право представляти свою творчість на обласному рівні вибороли 55 учасників. Цьогоріч учасники змагалися у шести номінаціях, а саме: пісенне, літературне, музичне, хореографічне, театральне та декоративно-прикладне мистецтво. Конкурс започаткований для виявлення нових талантів, широкого залучення їх до народної творчості та реалізації їхніх творчих здібностей. З вітальним словом виступили заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Віталій Тимерівський, заступник Чернівецького міського голови Олександр Паскар та голова Чернівецького обласного осередку національної спілки мистецтв України Микола Шкрібляк. Фестиваль проходив за підтримки чернівецького місцевого осередку міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність», який надає можливість усім охочим пройти безкоштовне обстеження. Усіх людей, які зібрались на святі, об’єднала спільна мета – показати таланти сильних духом людей. Минулого року вони вибороли на Всеукраїнському фестивалі призові місця і прославили Буковину на всю Україну. Як розповіла завідувач кабінету учбово-методичного центру культури Буковини Неля Труфін, учасників фестивалю порівняно з попереднім роком стало менше. - Торік було 85 учасників. Але є різні обставини. Ті, кого б ми хотіли також тут бачити, захворіли, декого прооперували, - пояснює пані Неля. За її словами, всіх учасників нагородили грамотами і подарунками (ковдри, подушки і рушники). - Ми хотіли, щоб подарунки всіх порадували, тому напередодні цікавилися, що учасники хотіли б отримати. Журі обере переможців у кількох номінаціях. Відтак у грудні вони поїдуть на Всеукраїнський благодійний фестиваль «Барви життя», - каже Неля Федорівна. Марія Кирилюк, голова обласної Асамблеї інвалідів, ділиться своїми враженнями: - Хоча цього року я через стан здоров’я не брала безпосередньо участі у підготовці, але добре пам’ятаю, як колись виплакала цей фестиваль. Багато їздила по різних областях шість років тому і часто порушувала це питання, щоб організувати обласний фестиваль для талановитих, але фізично хворих людей, однак ніяк не вдавалось. Тоді попросила, щоб мені дозволили виступити на сесії обласної ради і зі сльозами звернулась з таким проханням. Через кілька днів мені зателефонували, і ми організували цей фестиваль, - зі сльозами розповідає Марія Кирилюк. Її тішить те, що сьогодні захід перейшов на новий рівень: - Цього року в кожному районі відбувся відбірковий тур, зорганізували виставку робіт та концерт. Ми зрушили з місця. Для людей з інвалідністю дуже важливо показати, що ти щось можеш в цьому житті, що ти потрібний людям, - продовжує Марія Іванівна. Детальніше про підготовку до фестивалю нам розповів голова обласного відділення організації інвалідів України Микола Рожко. Він, як ніхто інший, розуміє, що відчуває хвора людина, адже сам є інвалідом другої групи. - Сьогоднішній концерт поставлений вже на нову канву. Спочатку в нас були розроблені всеукраїнські положення, а 2008 року за підтримки влади з’явилось і своє положення про проведення фестивалю. Перший тур пройшов у квітні-травні, коли ми обирали кращих на районному рівні. Після нашого обласного гала-концерту в жовтні відбудеться всеукраїнський фестиваль у Чернігові. Тішить, що цього року взяло участь аж 111 учасників, які показали себе у різних галузях, окрім фотовиставки. Микола Васильович побажав усім учасникам здоров’я, бо тільки тоді можна працювати і вдосконалюватись. Всім майстриням, щоб побачити витвір мистецтва, доводиться щодня проходити через випробування. Але вони добре знають, що головне не здаватися, при жодних обставинах. Ліліана Тодореса з с. Верхні Петрівці (Сторожинецький район) представила на фестиваль вироби з бісеру. Як хобі займається рукоділлям досить давно, ще з дитинства, а на професійний рівень вийшла чотири роки тому. У фестивалі бере участь вдруге і дуже пишається цим. Дівчина впевнена, секрет щастя – це прагнення жити далі, адже життя триває, потрібно завжди рухатись тільки вперед. Учасниця розповідає, що зразки робіт часто переглядає через Інтернет. Однак найбільше натхнення дає саме життя. - Я люблю спостерігати за природою і намагаюся відтворити її красу через бісер. Якщо є гарний настрій можу за один день зробити довершений виріб. Вишивальниця із Кіцманщини Вікторія Юріївна також вдруге на конкурсі, перший раз відвідала його у 2009 році. Ось уже вісім років жінка творить просто чудеса з допомогою нитки та голки, і це лише однією рукою. Вперше спробувала свої сили на фестивалі, та це не завадило стати переможцем обласного туру і представляти нашу область на всеукраїнському конкурсі «Барви життя». – У 45 років сталася травма, це було у 2005 році. Відтоді я вишиваю, однак це не моє основне заняття, я ще пораюсь по господарству та в полі. Також я часто виступаю зі своїми роботами в районах, на семінарах, виставках, майстер-класах. Підтримую своє село на кіцманському фестивалі «Калинові береги». Жінка каже, що в неї є ціль в житті – показати, що вона все може, а надихають її в цьому коханий чоловік та діти. Роботи вишивальниці справді користуються популярністю, майже кожен хоче щось купити. Однак пані Вікторія не продає нічого, бо це її важка праця, на яку затрачено роки, а не бізнес. Часто вона дарує свої роботи близьким та рідним. Цікавою для присутніх була й літературна та музична локації. Учасники читали власні вірші, грали на музичних інструментах, співали пісень і просто ділилися враженнями та планами на майбутнє. На концерт пісенної та хореографічної творчості підтримати учасників приїхав Іван Собко із Сторожинецького району. Хлопчик не вважає себе в чомусь обмеженим, перед ним відкривається безліч можливостей. Він понад усе любить співати, мріє стати співаком і виступати на великій сцені. Іванко неодноразово брав участь у всеукраїнських фестивалях, у пісенному конкурсі «Від Черемошу до Прута» у Новоселиці та у фестивалі дитячої творчості у Хмельницькому «Сяйво дитинства». Чернівчанка Олена потрапила на фестиваль випадково, гуляючи з дитиною. Жінка здивована таким різнобарв’ям робіт і талантів. Вона зізнається, що якби не побачила на власні очі, то ніколи б не повірила, що це зробили люди з певними фізичними вадами. Пані Олена розчарована, що лише тепер вперше чує про такий фестиваль у своєму місті, адже ніде не бачила ніякого повідомлення. Сильні духом люди показали нам велику любов до життя, їхній багатий внутрішній світ та широке світобачення, щоб навчити цінувати найголовніше, що ми маємо, – життя. Оксана КУЦАК Фото Альони ЧОРНОЇ