ЗА РОЗПОРЯДЖЕННЯМ ГОЛОВИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОДА МИХАЙЛА ПАПІЄВА ПТАХІВ ПІДГОДОВУЮТЬ РИБОЮ Століттями лелек вважають символом тепла, благополуччя і сімейного затишку. Як тільки розвесниться, ці благородні птахи якнайшвидше намагаються повернутися на Батьківщину, до рідних гнізд і знайомих просторів. Однак цього року зимові холоди затягнулися аж на весь березень. Лелеки хоч і не з боязких птахів, та погодні аномалії навіть їх збили з пантелику. Холодний вітер, морози і снігові замети - так зустріла Україна своїх крилатих улюбленців. Дибаючи берегами річок, ставків, лелеки сподіваються знайти бодай якусь їжу. Але ці спроби майже безуспішні. Аналізуючи найближчий прогноз погоди, небайдужі одразу ж вирішили рятувати птахів. Для цього почали створювати у соціальних мережах спеціальні спільноти, домовлятися про збір корму і визначати рятівний маршрут. Волонтерські ідеї виявилися не єдиними. За благородну справу взялися і державні структури.
ТЕРМІНОВЕ РЕАГУВАННЯ На Буковині голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Папієв одразу ж повідомив, що крайова влада вживатиме усіх заходів задля збереження життя лелекам, які вже повернулись з вирію. Під час засідання Оперативного штабу в селекторному режимі під головуванням віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула Михайло Миколайович зазначив, що календарно весна триває вже три тижні, але низька температура повітря та несприятливі погодні умови, які зараз фіксують у Чернівецькій області, є вкрай небезпечними для лелек. Тож очільник крайової виконавчої влади доручив керівництву управління охорони, використання та відновлення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернівецькій області, а також Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища забезпечити необхідний запас корму для птахів та організувати на спеціально відведених територіях підгодівлю лелек. – Наголошую, що цих птахів категорично заборонено годувати хлібом та зерном. У їхньому раціоні повинні бути м’ясо та риба, – зауважив Михайло Миколайович. За його словами, лелеки є символом Чернівецької області, окрім цього, вони занесені до Червоної книги України. – Тому крайова влада не допустить зменшення популяції зникаючих птахів і зробить усе, аби лелеки в області були нагодовані та захищені, – наголосив губернатор.
РИБООХОРОНА ПОСПІШАЄ НА ДОПОМОГУ Уже наступного дня після озвученого доручення працівники Чернівецької рибоохорони спільно зі своїм керівником Денисом Сакаловим та буковинськими екологами вирушили годувати лелек. Неподалік села Остриця Герцаївського району на березі річки Прут бачимо велику зграю білокрилих лелек. Помітивши автівки, птахи відлітають у бік села. Однак і екологи, й орнітологи одностайно зауважили, що лелеки повернуться до водойми і побачать залишену їжу. Тому рибу вирішили розкидати саме на березі Пруту (район Остриці). Як розповів завідувач сектору іхтіології та регулювання рибальства Руслан Беженар, більше ста кілограмів риби на доброчинність для лелек надало ПП «Рибон», яке займається промисловим виловом на Дністровському водосховищі. – Наразі гостро постало питання про те, що на територію України прилетіли наші співмешканці – лелеки. Вони сподівалися, що весна прийде вчасно, але ми бачимо, що тепло запізнюється. Поки що маємо суттєві похолодання, морози. І ці бідолашні птахи потребують нашої спільної допомоги. Зокрема, силами Чернівцірибоохорони, управління екології та державної екологічної інспекції в Чернівецькій області організовано підгодівлю лелек рибою. Сподіваємося, що скоро потепліє і лелеки зможуть самі добувати собі їжу. А поки що будемо їх підгодовувати, – повідомив Руслан Беженар.
ЛЕЛЕКАМ СТРАШНИЙ ГОЛОД, А НЕ МОРОЗ Чимало людей, виявивши турботу до життя лелек, не знають, що є певні вимоги до їхнього харчування. За словами завідувача відділу природи краєзнавчого музею, орнітолога Ігоря Скільського, найбільше дошкуляє птахам висота снігового покрову і мороз. – Взагалі, лелеки, якщо їм достатньо їжі, витримують до 80 градусів морозу. Тобто якщо є пожива, харч, корм, то ні сніг, ні мороз будь-якому птаху не страшні. Тому треба подбати про них. Але хлібом ні лебедя, ні білого лелеку годувати не треба, оскільки вони в природі хліб не печуть, шашлик не смажать. Треба годувати чимось наближеним до природного. З лебедями простіше, бо вони їдять зерно. Лелека – твариноїдний птах. Він харчується насамперед мишами, жабами, невеликими хребетними тваринами. Охоче їсть і великих комах. Звісно, люди не будуть шукати жаб чи комах. Тому найкраще – дрібна риба, м’ясо, – розповідає науковець. Головне, щоб харч був свіжий. До того ж цих птахів не треба переслідувати, оскільки вони будуть тікати і витрачатимуть енергію. – Необхідно тільки туди, де є скупчення, привезти рибу, викинути на ті поля, птахи повернуться і таким чином похарчуються, – каже Ігор Васильович. Може бути й таке, що на території нашого краю траплятимуться скупчення особин північних популяцій. Як каже Ігор Васильович, вони мігруватимуть далі. Тому підтримка у харчуванні для них теж є важливою. Добре було б, якщо б місцеві змогли домігрувати до своїх місць гніздування. Тоді будь-який мешканець допоможе індивідуально.
З АФРИКИ ДОДОМУ ДІСТАТИСЯ ЗА МІСЯЦЬ Ігор Васильович каже, що лелека належить до дальніх мігрантів. Зимує по всій території африканського континенту аж до Південно-Африканської Республіки. Однак цього року ті птахи, які поверталися пізніше, прилетіли раніше. Ті, які минулим роками прилітали раніше, поки що затримуються. – На переліт лелеки витрачають від двох тижнів до місяця. За день вони долають до 400 км. Прилетіло десь 50% птахів. Інших очікуємо до кінця першої декади квітня. Першими прилітають самці. Вони займають гніздову територію, охороняють її. Із двотижневим запізненням повертаються самки, – каже орнітолог. Цікавлюся, як визначають птахи, коли саме повертатися на рідну землю. – Є таке поняття як нотальна філопатрія – вірність Батьківщині. Там, де птах народився, куди б він не летів, завжди прагне повернутися додому. Загалом на території Буковини гніздяться два види лелек: чорний лелека, занесений до всіх трьох видань Червоної книги України (12 пар на Буковині). Гніздяться вони у лісових масивах. Білий лелека – це характерний птах для населених пунктів. На Буковині їх налічують 600-800 пар. Гніздяться у рівнинній частині й у передгірній, а в горах їх майже нема. Науковець каже, що були часи, коли лелек у Чернівецькій області налічувалося більше. Наприклад, у Вижницькому районі, в селі Чорногузи, років 100 тому було 60-80 пар цих птахів. На їхню честь навіть село назвали. Тоді були солом’яні дахи, що приваблювало лелек. Сучасні покрівлі не подобаються крилатим. Хоча, якщо є спеціально встановлена платформа, лелеки можуть гніздитися.
ЛЕЛЕЧА ДІАСПОРА Дуже часто люди вживають слова «лелека» і «журавель» в одному значенні. Однак це зовсім різні птахи і різні ряди. – Журавлі летять клином, гніздяться здебільшого на поліській землі, на болотах. Висиджують два яйця. Пташеня старше забиває молодше. У нас їх нема. Можуть тільки перепочити. Лелеки ж летять хаотичною зграєю. У білого лелеки буває або троє, або п’ятеро пташенят. Чотири – рідко. Така закономірність. Висиджують днів сорок, а пташенята у гнізді перебувають до двох місяців. Батьки годують їх і вчать літати, – ділиться Ігор Васильович. Цікавим є той факт, що не всі лелеки повертаються на Батьківщину. Зокрема, чорний лелека кілька десятиліть назад в Південній Африці створив осілу гніздову популяцію. Деяка частина птахів знайшла для себе придатні умови і перестала повертатися на Батьківщину. Однак, як зазначив Ігор Васильович, це лише 1-2% від усієї кількості чорних лелек. Це виняток з правил. Орнітолог порівнює їх з людьми, які виїхали і живуть в діаспорі. Щодо вірності лелек, то, за твердженнями вчених, це більше легенда. Якщо хтось із пари помирає, то птах тільки певний час залишається самим. Адже основне завдання – продовження роду. Але щоб так засумував, що аж загинув, то ні. А от лебедина вірність має більше достовірності. Також в Україні вірять, що в будинок, на якому з'явилося гніздо лелек, прийде щастя і злагода, не буде сварок, діти виростуть здоровими, господаря садиби чекає хороший урожай на полі та в саду. А село, в якому поселилося багато лелек, могло розраховувати на багатий урожай і не боятися посухи. Кажуть, якщо хтось зруйнує гніздо лелеки, то йому не уникнути нещастя. А місце, де птах в'є гніздо, - дуже хороше і приносить велике щастя його господарю. Легенди легендами, а от те, що лелеки – символ нашого краю, – свята правда. І зберегти їм життя – наш обов’язок. А за вашу доброту лелеки обов’язково принесуть на крилах радість, а комусь і поповнення роду.
РИБООХОРОНА ПОСПІШАЄ НА ДОПОМОГУ