Для когось літо – час відпочинку, а для когось – можливість підзаробити. Сезонні вакансії в літніх барах, ресторанах, аграрному секторі, навіть в офісах фірм приваблюють багатьох. Починаються «трудові міграції»: хтось їде в пошуках заробітків до великих міст, а хтось, навпаки, прямує до сільської місцевості, щоб влаштуватися на роботу хоча б на пару місяців. Але найчастіше їм пропонують попрацювати без передбаченого законодавством оформлення трудових відносин. Та «економлячи» на сплаті податків із зарплат найманих працівників, водночас підприємство позбавляє їх будь-яких соціальних гарантій. Люди погоджуються, по суті, стати рабами, нехай і тимчасово. Роботодавець не має щодо них жодних зобов'язань і може навіть не заплатити за працю. «Працював минулого літа на садових роботах в одному з районів області. Досить важко, від зорі до зорі. Вся оплата – тарілка борщу і 10 гривень на день, – розповідає безробітний чернівчанин Віталій. – Жити ж якось треба. Зараз літо, буду знову шукати – може, десь на фермі чорноробочим». Власники підприємств добре знають, що внаслідок кризи багато людей потрапили у безвихідне становище, і користуються цим. «Ми працювали на підприємстві під Чернівцями, – каже мешканка Кіцманщини Півонія. – Коли настав час розраховуватися, нам не заплатили й половини обіцяного. Хотіли скаржитися, та кому? Офіційно нас на роботу не оформили». З такими ризиками нелегальні працівники зіштовхуються не тільки на сільськогосподарських роботах. Нелегальна робота не дає жодних гарантій і в місті. Зокрема, це серйозна проблема навіть для столиці України. Сюди масово їдуть люди з провінції, щоб працювати на будівництві, продавати товари на ринках, працювати на виробництві. І дуже часто - нелегально. Масштаби явища вражають. За даними Інституту демографії і соціальних досліджень, у Києві близько мільйона трудових мігрантів живуть без реєстрації. Вони, як правило, мало отримують, працюють без відпустки і живуть в жахливих умовах (найчастіше знімають тільки ліжко, без можливості повноцінно відпочити). Зрозуміло, що в разі нещасного випадку на виробництві роботодавець не несе перед ними жодних зобов'язань. «Скаржитися у таких випадках нікому, деякі намагалися, але нічого не домоглися, – каже мешканець Заставни Михайло, який уже сім років їздить на заробітки до столиці. – Ми абсолютно безправні, по суті, нас ніби й нема. Дивно, що держава цього ніби не помічає». Проблема дійсно серйозна. За даними уряду, в Україні з 20 мільйонів працездатних громадян офіційно працюють лише 13 мільйонів. Ще близько 5 мільйонів людей залишаються поза легального ринку праці. Мало того, що мільйони громадян країни абсолютно безправні, багато втрачає й держбюджет. В Європі ситуація з чорним ринком праці набагато легша, хоча, за деякими даними, 5% європейців іноді працюють нелегально. Проте влада ЄС досить успішно веде з цим боротьбу – нелегальне праце-влаштування визнано тут новою формою рабства. Цікавими є дані опитування, проведеного мережею інститутів TNS Opinion & Social (було опитано 26755 європейців, старших 15 років у 27 країнах-членах ЄС, похибка вибірки становить 1,9-3,1%). На думку респондентів, найбільший ризик викриття нелегальної роботи - в улюбленій українськими гастарбайтерами Португалії (так вважають 50% респондентів), далі йдуть Литва (47%) і Естонія (46%). Найменший ризик – у Швеції (14%), Данії (16%) та Болгарії (18%). При цьому 60% респондентів вважають, що покаранням за нелегальну роботу є сплата всіх податків і виплат по соціальному страхуванню разом зі штрафом, 18% – сплата податків та соціальних відрахувань без штрафу, 7% – ув’язнення. Насправді в ряді країн ініціюють суворіше покарання за працевлаштування громадян інших держав, які не мають відповідного дозволу. Врешті-решт, серед опитаних 41% вважає, що найчастіше таку роботу виконують безробітні, а 23% вважають, що це нелегальні мігранти. Лише за три місяці цього року Головне управління Міндоходів у Чернівецькій області виявило 167 нелегальних працівників, які працювали без укладання трудових угод. Це результати 26 перевірок від початку року. Порушення трудового законодавства виявили майже у всіх перевірених. Припустившись такої «оптимізації» при сплаті податків, роботодавці змушені будуть сплатити до місцевого бюджету майже 40 тис. грн. податку та штрафних санкцій. Крім того, на порушників складено 16 протоколів про адміністративні правопорушення. А за минулий рік інспектори праці виявили в області 267 офіційно неоформлених осіб. Більшість з них працювала у приватних підприємців. Андрій СКОРЕЙКО
|
