29 березня в стінах центрального корпусу ЧНУ ім. Ю. Федьковича на філологічному факультеті відбулася презентація тлумачного «Словника української мови» – книги багато в чому унікальної й безальтернативної. Солідний том із товстою синьою палітуркою вмістив тлумачення 165-ти тисяч українських слів – це на 30 тисяч слів більше, ніж у реєстрі академічного 11-томника 1970-80 рр. Презентацію провели у рамках традиційного вже поетичного фестивалю «Від Гуцулії – до кряжів донецьких», присвяченого пам’яті буковинського поета-політв’язня Тараса Мельничука. Словник підготовлений Інститутом української мови Національної академії наук України і зданий до друку у видавничий центр «Просвіта» наприкінці 2012 року. Відповідальний редактор – д. ф. н. В. В. Жайворонок.
Як довідуємося з передмови, пропонований увазі словник спирається на наукові основи й реєстр 11-томного словника української мови. Він підготовлений на принципах і технічних засадах, які формувалися в українській лексикографії протягом десятиліть її розвитку. Однотомник можна сміливо назвати довідником з української лексики і фразеології сучасної української мови, який поєднує наукову точність із чіткою, зручною для користування формою викладу.
Директор видавничого центру "Просвіта", поет Василь Клічак розповів про зародження ідеї й історію створення цього словника:
- Ідея словника виникла 2004 року. Тодішній директор Інституту української мови Василь Німчук запропонував мені тексти машинопису, що пролежали в шафі 15-20 років. На підготовку текстової частини я витратив 7 років. Потім була верстка, її читали автори, рецензенти, які зробили багато зауважень. У квітні 2008 року вчена рада Інституту української мови НАН України рекомендувала наше видання до друку. Пробний наклад словника вийшов друком 2009 року у видавництві «Дніпро» під заголовком «Великий тлумачний словник сучасної української мови». Цьогорічне видання можна вважати більш довершеним, академічним, адже тут враховані всі зауваження і побажання фахівців, ретельніше вивірені технічні огріхи.
«Словник української мови» розрахований на широке коло читачів. Але наклад його важко назвати «широким» - всього 1000 примірників, і те завдяки сприянню народного депутата Ігоря Рибакова. Для академічного словника, тим паче такого високого ґатунку, це незмірно мало.
- Шкода стає, коли дивишся на цю справу з патріотичного, національного погляду, - додає Василь Йосипович. - Лексикографи наші – люди переважно похилого віку: через мізерну зарплатню молоді науковці не йдуть у цю сферу. Держава абсолютно не опікується нормуванням української мови. Словник такого типу повинен виходити тиражами мінімум 50 тисяч.
За словами п. Василя, перевагами даного словника є те, що в ньому, зокрема, виділено гнізда слів, вказано джерела слів іноземного походження, подано афористичні вирази й багато ілюстративного матеріалу, особливо з усної народної творчості (використано словник М. Номиса 1864 року). Завдяки цьому «Словник української мови» інтелектуально багатший за всі аналогічні видання. - Головна риса цього словника – чесність, – зазначає зав. кафедри історії та культури української мови проф. Скаб Мар’ян Степанович, – адже він чесно, на відміну від інших видань, декларує, що продовжує і розвиває 11-томний словник української мови, який був обділений, скажімо, цитатами з Біблії, діаспорної літератури і т. ін. Такого типу праці виходять нечасто: раз на 1-2 покоління. Безперечно, це не останнє слово, і словник буде поповнюватись і вдосконалюватись.
- Дуже рада, що цей словник з’явився, - каже зав. кафедри сучасної української мови проф. Гуйванюк Ніна Василівна, - адже для кожного філолога словник – це конституція. 11-томник укладався в 70-ті роки, і чимало гарних, рідних нам слів туди не потрапило. Тут же словникові статті значно коротші. Хочу побажати, щоб книга жила, і щоби вона потрапила до кожної бібліотеки, кожної сільської і міської школи як подарунок від Верховної Ради. Адже словник - наше національне багатство.
Видавнича ціна однотомника складає 250 гривень, але в книжкових крамницях, звісно, вартість його буде майже вдвічі більшою. Сподіватимемось на нові здобутки нашої лексикографії, особливо на успішний вихід запланованого 20-томника, 2 томи якого вже побачили світ. Микола ГУЦУЛЯК
