Головна » 2013»Червень»3 » Браконьєри на гачку в інспекторів Держрибоохорони
12:39
Браконьєри на гачку в інспекторів Держрибоохорони
Любителів риби на буковинських водоймах можна зустріти у будь-яку пору року. Певно, вам не раз доводилося бачити, як совісні рибалки з вудочками годинами чекають навіть найменшого улову. Така картина викликає принаймні повагу. Та є й інший бік риболовлі – браконьєрство. Грубо порушуючи закон та ховаючись у заростях, любителі легкої наживи часто недооцінюють професіоналізм інспекторів Чернівецької держрибоохорони. Про браконьєрів, нерест та рибні перспективи розповідає начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернівецькій області Денис САКАЛОВ. – На часі підходить до завершення нерестовий період. Настільки він успішний? – Поки що нерестовий період триває, і ми докладаємо всіх зусиль, щоб він пройшов успішно. Одразу нагадаю, що любительський та спортивний вилов водних біоресурсів заборонений від 10 квітня до 19 червня, а промисловий вилов водних біоресурсів – від 10 квітня до 9 липня. Загалом, з початком нерестового періоду Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства було задіяно для участі в охороні водних біоресурсів органи прокуратури та правоохоронні органи; збільшилась кількість рейдів та нічних чергувань, особливу увагу приділено головним нерестилищам області на Дністровському водосховищі. Рівневий режим Дністровського водосховища в період проходження еколого-репродукційного попуску цього року був надзвичайно сприятливий для проходження нересту риби, порівняно з 2010-2012 роками. Для покращення природного нересту водних біоресурсів встановлено понад 200 одиниць штучних нерестових гнізд на основних нерестилищах Дністровського водосховища, в межах сіл Анадоли, Пригородок, Хотинського та Комарів, Дністрівка Кельменецького районів. Також завершується встановлення ще понад 400 таких споруд. Суттєву роль мало й те, що представники Чернівцірибоохорони неодноразово брали участь у міжвідомчих та оперативних нарадах щодо охорони та відтворення водних біоресурсів, проводили масово-роз’яснювальну роботу. Також один із факторів, що позитивно вплинув на хід нересту цього року, це температурний режим повітря й води, який змістив початок масового нересту риби та розмежував його з початком еколого-репродукційних попусків. Детальні висновки щодо ефективності нересту риби у Дністровському водосховищі в період проведення еколого-репродукційного попуску можна буде надати після проведення детальних іхтіологічних досліджень. Суттєвим є й те, що з ініціативи Чернівцірибоохорони розроблено проект розпорядження за підписом голови Чернівецької ОДА «Про створення робочої комісії з попередження можливої масової загибелі риби на лопатях Дністровської ГЕС-1 у період весняного нересту в 2013 році» від 15.03.2013 року №149-р. Тож завдяки організованій співпраці з органами місцевого самоврядування та іншими зацікавленими органами державного контролю і нагляду, не допущена масова загибель водних біоресурсів (зокрема товстолобика) на лопатях Дністровської ГЕС-1. – Яка доцільність проведення еколого-репродукційних попусків? – Йдеться про нижній Дністер. Загалом екопопуски були запроваджені в середині 90-х років як вимушений захід для стабілізації екологічної ситуації у дністровських плавнях, що утворилися через нестачу води в маловодні роки та в період наповнення водосховища. На сьогодні водосховище вже 26 років як заповнене, тому паводкові води, які надходили із верхнього Дністра, безперешкодно проводили в нижню ділянку ріки без різких коливань рівня води у Дністровському водосховищі. Відтак вдалося підтримати стабільний рівень води у Дністровському водосховищі протягом нерестової кампанії, що дасть змогу успішно віднереститись місцевим плідникам. – З першого липня цього року набуває чинності Закон України "Про аквакультуру". Розкажіть, будь ласка, в чому його суть? – Цей закон регламентує порядок ведення рибного господарства в умовах аквакультури. Відповідно до наказу Мінагрополітики "Про затвердження зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України" від 30.01.2013 р. Чернівецька область відноситься до зони Лісостепу та Прикарпаття. Рибопродуктивність в цій зоні при інтенсивному (підгодівлі) та екстенсивному (без підгодівлі) веденні рибного господарства становить відповідно – 1,5 т/га та 0,6 т/га. Всі інші орендарі, які не являються суб’єктами аквакультури, здійснюють свою діяльність в умовах Спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ), якщо водні об’єкти більше 10 га і відповідно до Режимів розроблених науковими установами, або Науково-біологічних обгрунтувань (НБО), затверджених територіальними органами рибоохорони, якщо водний об’єкт менше 10 га. Також орендарі для надання платних послуг з любительського спортивного рибальства можуть організовувати Культурні рибні господарства (КРГ) відповідно до НБО та Режимів. – Чимало клопоту рибоохоронцям завдають браконьєри. Скільки порушників виявили з початку року? – Боротьба з незаконним виловом риби є одним з першочергових завдань. Саме тому організовуємо рейди, під час яких виявляємо правопорушників. Відтак – оформлення протоколів і притягнення їх до відповідальності. З початку року інспектори Чернівцірибоохорони особисто та спільно з представниками УМВС області, екоінспекції, громадськими інспекторами викрили 239 порушень, з яких грубих 84, вилучили 214 одиниць заборонених знарядь лову, нараховано збитків на 195052 грн., накладено штрафів на 17590 грн. Викрили три грубі правопорушення правил рибальства, які мають ознаки кримінального правопорушення за сумами, завданих державі збитків. Зокрема 15 травня я особисто та інспектори оперативної групи затримали правопорушників, які ловили рибу з допомогою сітки на гумовому човні. В результаті незаконних дій правопорушник зловив 24,8 кг водних біоресурсів, серед яких був червонокнижний вид риб (вирезуб). Своїми діями вони завдали державі збитків на 15 335 гривень. А минулого тижня начальник відділу охорони водних біоресурсів та регулювання рибальства спільно з інспекторами Хотинської рибоохоронної дільниці також викрили грубе порушення правил рибальства, сума збитків – понад 20 тис гривень. До того ж в браконьєрському улові також зафіксований вирезуб. Таких випадків є достатньо. Головне їх одразу викрити і винних притягти до відповідальності. – Займаються незаконним виловом риби й посадові особи. Нещодавно ваші працівники затримали сокирянського правоохоронця. На якій стадії ця справа? – Так, порушують заборону на риболовлю і посадовці. Але закон для всіх один. І всі браконьєри, незалежно від статусу чи рангу, рано чи пізно потрапляють на гачок до інспекторів Держрибоохорони. А це означає, що відповідати за скоєне порушники будуть перед буквою закону. В нашому відомстві працюють тільки кваліфіковані фахівці, які добре знають і законодавчу базу, і місця, де засідають браконьєри. Щодо справи з працівником міліції, то під час одного з чергувань, начальник Управління та інспектори Кельменецької рибоохоронної дільниці, за участі працівників прокуратури і внутрішньої безпеки УМВС України, викрили грубе правопорушення рибоохоронного законодавства (за ч. 4 ст. 85 КУпАП), при якому затримали 251,55 кг водних біоресурсів та вилучено 6 заборонених знарядь лову. Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року №1209, розраховано завдані державі незаконними діями збитки 145 464 грн. Також слід зазначити, що серед незаконно добутих водних біоресурсів було 3 червонокнижні вирезуби, вилов яких суворо заборонений законодавством протягом всього року на постійній основі. Безпосередньо під час викриття правопорушення встановлено, що браконьєром виявився дільничний інспектор Сокирянського райвідділу міліції. Свої дії він ні чим не обгрунтував. Правопорушника затримано та доставлено в органи прокуратури для з’ясування обставин. Порушено кримінальну справу. – Високі показники у роботі часто пов’язані з достатнім фінансуванням. Чи вистачає виділених із бюджету коштів на забезпечення безперебійної роботи вашого відомства? – Ми навчилися боротися з багатьма труднощами. І з фінансовими також. Незважаючи на складну ситуацію із матеріальним забезпеченням, відсутністю фінансування на найнеобхідніші витрати, такі як: паливно-мастильні матеріали, оплату послуг із обслуговування транспорту і флоту та ін., працівникам Чернівцірибоохорони вдається забезпечити належний рівень рибоохоронної роботи і підтримувати порядок на водних об’єктах області. – Які подальші перспективні плани у діяльності вашого Управління?
– Ми ставимо перед собою перспективні завдання. Серед них: 1. Будівництво у верхній частині Дністровського водосховища державного заводу з риборозведення цінних, зникаючих та рідкісних видів водних біоресурсів, потужністю понад 500 тис. мальків, для подальшого їхнього зариблення у водосховище; 2. Створення на новозбудованій водоймі Дністровської ГАЕС садкової лінії з вирощення водних біоресурсів для подальшого їхнього зариблення у Дністровське водосховище; 3. Будівництво власного приміщення для розміщення персоналу, техніки та проведення заходів з організації рибоохоронної роботи. Також, судячи з прогнозу синоптиків, очікуємо на спекотне літо. Для риби це не дуже добре. Тому ми вже попередньо узгодили план щодо убезпечення її від задухи. Звертаюся до всіх орендаторів ставків з проханням не спускати воду. Оскільки у спеку це може негативно вплинути на рибу. В разі, якщо будуть факти задухи, прошу всіх повідомляти на гарячу лінію: 098 88 70 709. Альона ЧОРНА
Любителів риби на буковинських водоймах можна зустріти у будь-яку пору року. Певно, вам не раз доводилося бачити, як совісні рибалки з вудочками годинами чекають навіть найменшого улову. Така картина викликає принаймні повагу. Та є й інший бік риболовлі – браконьєрство. Грубо порушуючи закон та ховаючись у заростях, любителі легкої наживи часто недооцінюють професіоналізм інспекторів Чернівецької держрибоохорони. Про браконьєрів, нерест та рибні перспективи розповідає начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернівецькій області Денис САКАЛОВ. 
– На часі підходить до завершення нерестовий період. Настільки він успішний?