 Працювати за копійки мешканцям сільської місцевості не звикати. Із ліквідацією багатьох державних підприємств чи не єдиним заробітком стали особисті селянські господарства. Зокрема вирощування худоби та продаж молока. Однак свою продукцію добросовісні селяни здебільшого здають за безцінь поодиноким приватним підприємствам. Тим часом у Сторожинецькому районі, аби вирішити проблему збуту молока, вирішили створити власний кооперативний міні-завод.
За рік запустили підприємство З ідей одразу взялися до втілення планів. У червні 2011 року був підписаний Меморандум між обласною, районною адміністраціями, Міжнародною благодійною організацією «Добробут громад» та молочарськими кооперативами. А в жовтні 2012 року – ввели в експлуатацію перший в Україні кооперативний молокопереробний завод сільськогосподарського кооперативного підприємства «Молочний край». На підприємстві створено 18 робочих місць та організовано відповідні умови для їхньої праці. Бізнес-планом передбачається щорічно переробляти більше чотирьох тисяч тонн молока та виробляти молочної продукції на 15 млн. гривень. А до бюджету ж надійде близько трьох мільйонів гривень податків. Насамперед продукцію вирішили постачати в державні заклади Сторожинецького району – школи, садочки, лікарні. У літній період – в дитячі табори відпочинку. Проведення маркетингової кампанії дозволило вийти на місцеві торговельні мережі. На черзі – переговори з іншими містами України. Тож налагодження роботи підприємства з стабільними ринками збуту дасть можливість наростити об’єми переробки, розширити асортимент та забезпечити якісною натуральною продукцією якнайбільше споживачів. Поки що постачальниками молока на переробне підприємство в основному є два сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, а також власники домашніх господарств.
Тільки екологічна продукція На завод молоко привозять спеціально обладнаним автомобілем. Для визначення його якості в лабораторії беруть проби, проводять хімічні аналізи. Начальник лабораторії Марина Бортняк, вказуючи на ГОСТ, ДСТО, каже, що працівники діють за чітко встановленими нормативними документами. – Якщо кислотність велика, то молоко «звернеться». А от прилад «Екомілк» визначає жирність, щільність та наявність води. Якщо молоко відповідає всім вимогам, даємо дозвіл на переробку. На щастя, поки що порушень не було, – продовжує бактеріолог Олена Горпинич. За словами працівників лабораторії, середня жирність молока складає – 3,7%. Асортимент міні-заводу є незначним, але якісним. Наразі «Молочний край» виготовляє: молоко пакетоване 2,5% жирності; сир кисломолочний 9% жирності; сметану 20% жирності й бринзу. З червня цього року асортимент продукції буде розширено за рахунок випуску твердого сиру та кефіру. Головний технолог підприємства Тамара Нємцева розповідає, що секрет високої якості – у ретельному відборі сировини і дотриманні технології: «Виготовлена продукція є екологічно чистою, без консервантів і будь-яких ГМО. Застосовують тільки пастеризація і охолодження. Уже невдовзі будемо виготовляти екологічний твердий сир «Лиманський», що дозріватиме місяць. Для якісного виробництва сиру в нас є всі напрацювання, камери для дозрівання, стелажі. Обладнання все українське. У технології виробництва нічого не придумували. Керуємося державними стандартами та інструкціями».
Працювати на совість важко У той же час є в «Молочному краю» і свої проблеми. Найбільші з яких – совісне виробництво і реалізація. Потужність заводу – 12 тонн у зміну. Але поки що переробляють близько 3-х тонн. Основним критерієм роботи міні-молокозаводу є випуск натуральної продукції. А тому термін зберігання складає не більше 7 діб. Це призводить до непорозуміння при укладанні договорів. Торгові мережі звикли, що молочні продукти інших заводів мають довготривалі терміни зберігання. Тому й неохоче погоджуються на співпрацю. Проблемним на сьогодні для підприємства є також відсутність власних обігових коштів, що не дає можливості в повному обсязі закуповувати молоко, сировину та матеріали для забезпечення технологічного процесу виробництва молочної продукції. Головний технолог Тамара Савівна розповідає, що рослинних жирів та консервантів у молочній продукції взагалі не повинно бути. Це дуже шкідливо для здоров’я, особливо впливає неякісне харчування на дитячий організм. Загалом в Україні не заборонено виготовляти продукти з домішками. Але підприємство має зазначити на упаковці склад продукту. На пакеті несправжнього молока має бути написано, що це «молочний напій» або молоко «відновлене». Приміром за такою схемою працюють молочні підприємства Росії. Щодо конкурентів, то їх у «Молочного краю» просто… нема. – І ця відсутність має тільки одну причину: – Ми єдині у Чернівецькій області, хто виготовляє екологічно чисту продукцію, без домішок. Схожим є «Аполло». Але у них дещо інший профіль: масло і тверді сири, – стверджує головний технолог.
Людей треба привчати до якісного У виробничому цеху з самого ранку кипить робота. На кожен вид продукції свій час. Щоб виготовити натуральну сметану необхідно три дні. Спершу молоко сепарують. Потім вершки заливають у спеціальну ємність і варять. Після чого охолоджують та додають молочнокислі бактерії. Відбувається процес сквашування і дозрівання (від 24 до 48 годин). Ціни на продукцію "Молочного краю” є демократичними та через невеликий ринок збуту про них мало хто знає: Молоко – 6,5 грн./л Сметана – 23 грн./л Бринза – 42 грн./кг Сир кисломолочний – 18 грн./кг – Українців треба ще навчити споживати якісну продукцію. Бо через невеликі зарплати люди шукають найдешевше, а відповідно – неякісне. Зрозуміло, що можна розгубитися у великому асортименті продукції, але смак натурального ні з чим не сплутаєш, – переконані працівники цеху. За свою роботу вони отримують в середньому півтори тисячі гривень. Але не приховують радості, що мають можливість працювати за фахом, та ще й не далеко від рідного дому. Довідка З початку роботи підприємство «Молочний край» переробило 85,5 тонни молока та виробило 3,6 тис. кг сиру "Лиманського”, 20,9 тис. літрів молока пакетованого, 3,5 тис. л сметани, 0,7 тис. л вершків та 3,9 тис. кг сиру кисломолочного. Реалізовано продукції на 360,8 тисячі гривень, 40 відсотків якої поставлено в шкільні та дошкільні заклади району. Можливості переробки молока на підприємстві є значно більші, однак відсутність стабільних ринків збуту продукції не дозволяє наростити об’єми. – Я закінчив Львівську державну ветеринарну академію, за спеціальністю технолог з переробки і консервування кисломолочних продуктів. Уявіть собі, три роки не міг знайти роботу! А тому коли з’явилося місце на заводі, одразу відгукнувся і не шкодую, – з ентузіазмом розповідає інженер-апаратник Олександр Погребний. Приємним для працівників є й те, що протягом травня цього року Міжнародною благодійною організацією «Добробут громад» буде вирішено питання щодо виділення коштів для придбання спецавтотранспорту для міні-заводу «Молочний край». Також передбачається долучити до співфінансування проект ЄС ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». А представники інвестиційних проектів планують на базі СКП «Молочний край» створити навчальний центр з метою поширення досвіду роботи обслуговуючої кооперації в інших регіонах України. Альона ЧОРНА Фото автора
| 
