Буковина – край багатонаціональний, поруч – кордон з Європою. Міграційний рух тут завжди був інтенсивним, протягом останніх двох десятиліть бурхливих економічних і соціальних перетворень – особливо. Відтак питання пенсійного забезпечення громадян, які працюють або працювали за кордоном, набуває саме в нашому краї неабиякої значимості. Яким чином і чи завжди трудові мігранти можуть реалізувати право на пенсію? Які потрібно зробити для цього кроки і про що слід подбати вже зараз, аби потім не було непоправно пізно? Отож усе про пенсію в контексті роботи за кордоном – в розмові з начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Михайлом РОМАНІВИМ. – Саме заради того, аби наші співвітчизники, котрі виїхали на заробітки за кордон, могли бути впевненими у завтрашньому дні, тобто у своєму пенсійному забезпеченні, Україна уклала низку міжнародних договорів з державами близького й дальнього зарубіжжя. Але одразу зауважу: найперше для цього потрібний легально набутий стаж, – наголошує Михайло Романів. Відомо, що значна частина буковинців виїжджає працювати до Іспанії та Португалії. Двосторонні угоди з цими країнами, завдяки можливості підсумовувати періоди страхування, гарантують право на пенсійне забезпечення при досягненні відповідного віку або при втраті працездатності. Багато наших краян в очікуванні підписання та набуття чинності відповідної угоди з Італією, куди спрямовано основний потік трудової міграції. На стадії узгодження – договори з Німеччиною та Ізраїлем, куди чимало буковинців виїхало на постійне проживання. Триває робота міжнародних установ над проектами двосторонніх договорів з Сербією, Грецькою Республікою, Чорногорією, де працевлаштувалися багато громадян України, і з часом для них постане питання виходу на пенсію. Чекає ратифікації Верховною Радою підписана рік тому угода про соціальне забезпечення між Україною та Польщею. Польський сейм вже офіційно погодився надати цьому документові юридичної сили. – А що стосовно тих громадян, які співали «мой адрес – Советский Союз»? – Договори між Україною та державами СНД базуються на територіальному принципі. Це означає, що для розрахунку розміру пенсійної виплати в Україні до страхового стажу зараховують весь стаж, набутий на території Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Російської Федерації, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану. Територіальний принцип передбачає, що пенсію виплачує держава, на території якої проживає пенсіонер, а всі витрати, пов’язані з реалізацією пенсійного забезпечення, несе країна, що надає його. На такій ж основі побудовані угоди з Грузією та Молдовою. Принагідно зазначу, що укладені за часів Радянського Союзу міждержавні угоди з Румунією, Угорщиною та Монголією надають можливість враховувати при призначенні пенсії в Україні стаж, набутий на їхніх територіях, за умови його підтвердження компетентними органами цих держав. Наприклад, цього року ми одержали підтвердження стажу з Монголії на двох громадян. – Певно, є пенсійні особливості для тих, хто облагороджував своєю важкою працею засніжені простори під північним сяйвом? – Уряди України і Російської Федерації підписали Тимчасову угоду про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі. Так от, право на дострокове призначення пенсії мають ті, хто пропрацював не менше 15 років на Крайній Півночі або не менше 20 календарних років у прирівняних до неї місцевостях. Ще конкретніше – чоловіки, яким виповнилось 55 років, і які мають загальний стаж роботи не менше 25 років, й жінки – після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. При призначенні такого виду пенсії компетентні органи РФ відшкодовують витрати на виплату пенсії у тій частині, яка відповідає тривалості «північного» трудового стажу, починаючи з 1 січня 1991 року. Цю частину пенсії обчислюють за нормами законодавства Російської Федерації і виплачують до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно із законодавством України. Зараз у Чернівецькій області такі виплати отримують 23 пенсіонери. – Ви згадали територіальний принцип укладання пенсійних міждержавних договорів? Які є ще? – На пропорційному принципі базуються договори, підписані з Литвою, Латвією, Естонією, Чехією, Болгарією, Словаччиною, Королівством Іспанія, Португальською Республікою. Кожна договірна сторона цих угод призначає та виплачує пенсію винятково за страховий (трудовий) стаж, набутий на своїй території. В разі переселення пенсіонера в будь-яку з цих країн виплата «української» частини пенсії провадиться за новим місцем проживання особи шляхом щоквартального переказу пенсійних коштів. Той, хто хоче порушити клопотання про переведення, тобто переказ пенсії з України в іноземну державу, з якою укладено міжнародний договір про соціальне забезпечення, має звернутися до компетентного органу з питань пенсійного забезпечення за місцем свого проживання в цій державі. – Як на практиці реалізовано право на пенсію трудовим мігрантам? – Лише цього року в нашій області підготовлено та направлено до управління міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України 33 комплекти документів для реалізації положень міжнародних угод щодо пенсійного забезпечення. 43 пенсіонери, які працювали за кордоном і повернулися до рідної домівки, отримують пенсію, призначену згідно з законодавством іноземних держав: щоквартально через органи ПФ їм надходять відповідні перекази. І з кожним роком ці цифри невпинно зростають. – Чи ущемлені наразі права тих наших громадян, що працюють у країнах, з якими не погоджено правових норм в сфері пенсійного законодавства? – Вони не втрачають перспективи на одержання пенсійних виплат із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Щоправда, в такому разі потрібно самостійно подбати про пенсію. Наприклад, уклавши договір добровільної участі в солідарній системі. Працюючи, скажімо, в Австрії, це можна зробити в територіальному органі Пенсійного фонду України за місцем свого постійного проживання (реєстрації) в Україні і переказувати навіть з-за кордону відповідні страхові внески. Щоб громадяни могли реалізувати цю можливість, відкрито відповідні банківські рахунки в доларах США, євро та російських рублях. Закон допускає і одноразову сплату страхових внесків за попередні роки. Інакше кажучи, при потребі кожен може надолужити згаяне, починаючи з 2004 року, відколи набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». – На що трудовим мігрантам варто звернути увагу зараз? – Збільшився необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком – з 5 до 15 років. У зв’язку з цим особливо важливим для громадян України є наступне: в разі, якщо набутого згідно з українським законодавством страхового стажу недостатньо для права на пенсію, страховий стаж, набутий за законодавством держав, з якими укладено відповідні договори, може бути врахований при встановленні права на пенсію в Україні. Але за умови, що періоди страхового стажу не збігаються. І навпаки, український страховий стаж, підтверджений компетентними органами нашої держави, враховують при визначенні права на пенсійне забезпечення за законодавством цих країн. – Михайле Васильовичу, не помилюсь, якщо скажу, що саме у нас на Буковині стають особливо очевидними ті кроки, які необхідно вжити задля удосконалення законодавчого супроводу пенсійних питань. – Ми постійно подаємо такі пропозиції. Одна з них – передбачити можливість сплати страхових внесків (шляхом укладання договорів добровільної участі в загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні) за родичів чи інших близьких осіб з метою набуття ними страхового стажу, необхідного для призначення пенсій, в тому числі й особами, які перебувають за кордоном. Розмову записала
