 Чернівці першими в країні представили діючу сонячну електростанцію. Усі її складові, включаючи сонячні модулі, були ноу-хау спеціалістів заводу «Гравітон». Підприємству і його виробам пророчили сонячне майбутнє. І ось через 20 років геліоенергетику на Буковині збирається розбудовувати іноземний капітал з китайськими постачальниками обладнання, виробленого у тому ж таки Китаї.
Інвестиції в сонячну енергетику полюбляють, як з’ясувалося, не тільки тишу, але й суцільну темряву. Потенційні інвестори, які ніби зводять в області промислові об’єкти з перетворення енергії сонця в електроенергію, аж ніяк не хочуть світити свої плани. В променях слави першопідкорювача потужного геліопотенціалу Буковини вже мала б купатися україно-чеська фірма «Електротехнік». Ще наприкінці 2011 року інформаційний простір регіону іскрився повідомленнями про те, що незабаром з її допомогою у кількох районах Буковини запрацюють сонячні електростанції. Керівництво Новоселицької райдержадміністрації обіцяло здивувати усіх нечуваними інвестиціями від іноземних партнерів. Управління економіки Сторожинецької РДА вже підраховувало зиск від закордонних інвестицій. Спеціалісти відділів земельних ресурсів шукали ділянки під будівельні майданчики для об’єктів «зеленої» енергетики. – Не знаю, чи говоримо ми з вами про одну й ту саму фірму, але наразі інвестори, які звернулися до нас кілька років тому з ініціативою будівництва геліостанцій, ще досі вивчають це питання в головних офісах своїх компаній. Коли саме оголошені проекти перейдуть в практичну площину – невідомо, – розповідає в. о. директора департаменту інфраструктури, архітектури та ЖКГ Чернівецької облдержадміністрації Дмитро Павел. – Дмитре Дмитровичу, де гарантії, що земельні ділянки, передані під промислове будівництво, не змінять перегодом цільове призначення і замість геліосистем на них несподівано не постануть комфортні котеджі? ВРАЖАЮЧІ ЦИФРИ * Як запевняють спеціалісти, Буковину за показниками гелеовпливу можна сміливо порівняти з Кримом. А на горі Яровиця (Путильський район) сонце світить як у турецькій Анталії. * Загальний потенціал сонячної енергії Чернівецької області складає 9.6•109 МВт.год./рік, технічний – 4,6•107МВт.год./рік і доцільно-економічний – 7•104 МВт.год./рік. Фотоелектричне обладнання можна ефективно експлуатувати упродовж всього року. – Ми також, зі свого боку, не сидимо склавши руки, а ретельно вивчаємо бізнес-історію кожного потенційного інвестора, який до нас звертається. Сонячна генерація сьогодні, з огляду на гарантований державою високий «зелений» тариф, є перспективним бізнесом. Ми зацікавлені в інвесторах, але, безумовно, це мають бути серйозні компанії з чесними намірами, без сумнівних історій з тими ж таки перепрофільованими земельними ділянками. Наша земля дуже приваблива. Тому вкладання інвестиційних договорів з деякими фірмами у стадії розгляду. – Чи дозволяють нам природні умови сподіватися на потужний розвиток геліоенергетики? – Кліматичні умови Буковини за цими показниками близькі до умов Австрії, котра є одним із лідерів в г алузі практичного використання сонячних технологій і де на тисячу мешканців припадає 13 м2 сонячних колекторів. У нас в країні і в області зокрема сонячна генерація тільки розпочинає промисловий розвиток. Свого часу разом зі спеціалістами Академії наук України ми створили карту інвестора, який би захотів зайнятися вітровою енергетикою, визначивши в кожному районі конкретні ділянки, де робота вітрової електростанції була б максимально ефективною. Таку саму карту складаємо для «сонячних» інвесторів… Сьогодні єдиним в області офіційним лобістом сонячних «зелених» технологій є знову ж таки фірми з чеським капіталом, які збираються побудувати кілька геліостанцій. Об’єкт потужністю у 20 Мвт потребує 14 млн. євро фінансових вкладень. У фірм одна назва «Буковина-Солар», але з різними порядковими номерами. У їх представників у області одне прізвище (дуже відоме), але різні імена. При цьому вони не мають жодного відношення до знаної в країні компанії «Актив Солар», яка успішно і з розмахом освоює під сонячну енергетику херсонські степи і кримські солончаки. «Буковина-Солар» ловитиме сонце на нині закинутих заводських ділянках у Хотині й на злітно-посадковій смузі зниклого місцевого аеродрому. Міська рада затвердила проект земельного відводу загалом на 30,7 га (щось з правом викупу, щось – у довготривалу оренду). За словами директора Чернівецького регіонального центру з інвестицій та розвитку Держінвестагентства Бориса Деркача, проект має скоро перейти у завершальну стадію і у 14 році у Хотині буде побудована екологічно чиста електростанція, що використовуватиме енергію сонця. Обладнання для неї закуповують у Китаї. Зараз триває затвердження технічних умов і техніко-економічного обгрунтування. Павло МАР’ЯНЧУК, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри електроніки й енергетики ЧНУ: – Вважаю вельми позитивним фактором, що до нас в область заходять проекти з сонячної енергетики, хай навіть і з китайським обладнанням. Адже, окрім технологічного поступу, який ми не можемо не вітати, це ще й нові робочі місця. Монтаж, обслуговування цих станцій можуть виконувати наші фахівці. Приміром, на нашій кафедрі є спеціальність «нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії», де студентів вчать роботі саме з сонячними батареями і елементами. З геліоенергетикою пов’язані й наші наукові розробки. На базі кафедри створено сучасний навчально-науковий центр. Як учасники одного з вітчизняних проектів щодо досліджень у галузі сонячної енергетики, випромінюючих структур, ми мали змогу придбати новітнє обладнання, прилади, які зараз активно використовуємо в своїй науковій діяльності. Університет може успішно проводити дослідження сонячних перетворювачів у плані покращення їхніх параметрів, підвищення коефіцієнта корисної дії сонячних модулів – на основі кремнію чи кремнію в поєднанні з іншими елементами. Це дуже важливий напрям розвитку фотовольтаїки. Треба, певно, змиритися з тим, що колишній виробничий потенціал Чернівців нам вже не повернути. Звичайно, шкода, що свого часу наш бізнес кинувся в інші, далекі від високих технологій сфери, де був прибуток у 200% і більше. Ніхто не думав про виробництво, тим більше наукоємне. Підприємства втрачені, їх відродити нереально – для цього потрібні величезні інвестиції. Але ми продовжуємо утримувати високий науковий рівень. У галузі сонячної енергетики можемо створювати структури з покращеними параметрами і пропонувати їх виробничникам – бажано, звичайно, вітчизняним, а не тим же китайським. У себе на кафедрі вирощуємо кристали і одержуємо тонкі плівки нових напівпровідникових матеріалів, досліджуючи, зокрема, їхні оптичні, фотоелектричні властивості, особливості енергетичної структури, механізмів розсіювання носіїв заряду. На основі цих матеріалів створюємо нові напівпровідникові прилади для електроніки й енергетики. Принагідно зазначу, що особливу увагу приділяємо одержанню та дослідженню об’ємних і плівкових напівмагнітних напівпровідникових матеріалів, які є основою для створення приладів наноелектроніки і спінтроніки. Дозволю собі приємність нагадати, що значний науковий доробок кафедри сприяв відкриттю рівно півстоліття тому на її базі першого в Україні заводу напівпровідникових приладів, який пізніше було перейменовано у ВАТ "Електронмаш".
Леонід ПОЛІТАНСЬКИЙ, доктор технічних наук, професор ЧНУ, завідувач кафедри радіотехніки та інформаційної безпеки, колишній генеральний директор чернівецького заводу «Гравітон»: – Приємно чути, що нарешті в нашій області запрацюють сонячні електростанції. Ми давно чекали цієї звістки. Щоправда, прикро, кажу відверто, що їх заводять до нас іноземці ще й на китайському обладнанні. Адже свого часу Україна у цій галузі була на світовій передовій, і Чернівці, які славилися своїм науковим і виробничим потенціалом в електроніці, інженерії, зробили величезний внесок у розвиток вітчизняної сфери високих технологій. Сонячна енергетика була для нас традиційною тематикою. Можливо, сьогодні мало хто знає, але перша в країні фотовольтаїчна станція була змонтована саме на «Гравітоні» цілковито із розроблених нами «з нуля» сонячних батарей та інших елементів. Ми її представили на загальнонаціональній виставці у Києві – усі були у захопленні. Виробництвом я зараз не займаюся. Знаю, що «Гравітон» існує як публічне акціонерне товариство, навіть беру участь у зборах акціонерів. Але що саме вони там виробляють – не в курсі. Явно це не високі технології. Мені цікаво дізнатися, яка доля створеного в нашій області у серпні 2001 року технологічного парку? Об’єднавши вчених і практиків, він обіцяв стати взірцем економічної активності, відтворюючи повний цикл інновацій: дослідження – розробка – впровадження – масовий промисловий випуск наукоємної високотехнологічної продукції. Серед усього, мав займатися енергозберігальними технологіями, нетрадиційними джерелами енергії, мікроелектронною технікою. Щось про нього нічого не чутно. Це була прекрасна ідея, яку під егідою облдержадміністрації мали втілювати «Електронмаш», «Кварц», «Гравітон», КБ «Рута» за участі ЧНУ та Інституту термоелектрики. До неї потрібно повернутися і використати з розумом хоча б те, що залишилося, а саме – науковий потенціал нашого університету, зокрема у підвищенні коефіцієнта перетворення сонячної енергії на електричну. Якраз тут – широке поле діяльності. Зараз у світі триває боротьба за кожні 0,001% ККД сонячних модулів, бо це в результаті – велика кількість додатково генерованої енергії. У нас є в цьому напрямі гарні напрацювання, розроблені нові технології й матеріали. Проводимо дослідницькі роботи разом із Львівською політехнікою, можемо надавати пропозиції виробникам. Сторінку підготувала Світлана ІСАЧЕНКО
|
