Це досить розповсюджене захворювання очей: кришталик, через який світло проникає в око, мутнішає, що призводить до погіршення зору. Попри всю прозаїчність хвороби, назва її досить поетична (давньогрец. - «водоспад»). Стародавні греки вважали, що людина з катарактою бачить все як крізь струмені водоспаду, тому що зіницю затуляє плівка. Найчастіше це вікова проблема, наслідок старіння. І попередити розвиток вікової катаракти, яка часто буває спадковою, неможливо. Проте це захворювання може виникнути і у молоді, наприклад, до розвитку катаракти призводить цукровий діабет або негативний фізичний вплив (сонячне випромінювання, травма ока). Основним методом лікування є хірургічне видалення помутнілого кришталика і його заміна на штучний, виготовлений зі спеціальних полімерних матеріалів. Сьогодні це добре відпрацьована операція. На око не накладають шви, за сучасною технологією роблять лише кількаміліметровий розріз, через який вводять штучну лінзу, зігнуту вдвічі. Наразі нема ліків, які б могли повернути прозорість кришталика – краплі можуть лише загальмувати розвиток катаракти, але кардинально проблеми не вирішують. Раніше технічні можливості були такі, що хірургу було зручніше видаляти добре проявлену катаракту, тому чекали, доки вона «дозріє». Але зараз це не обов’язково, фахівці переконані: питання про хірургічне лікування катаракти слід вирішувати індивідуально. Все залежить від самопочуття пацієнта.
